Хронометраж робочого часу на виробництві: як встановити придатний для роботи норматив

Головна » Ресурси » Хронометраж робочого часу на виробництві: як встановити придатний для роботи норматив

Орієнтовний час читання: 11 хвилин

Хронометраж робочого часу на виробництві дає змогу виміряти тривалість чітко визначеної роботи й встановити, скільки часу вона має займати за заданих умов. Під час безпосереднього вимірювання секундоміром роботу поділяють на елементи, спостерігають за їхньою тривалістю, за потреби враховують нормальний темп роботи та додають обґрунтовані надбавки часу, щоб отримати нормативний час.

Ключове тут — чітко визначена робота. Середня тривалість за записами про виконання виробничих завдань за минулий місяць може поєднувати різні методи роботи, очікування матеріалів і час на освоєння операції. Вимірявши час найшвидшого оператора, ви отримаєте інше число, але не обов’язково кращий норматив.

Корисне дослідження дає тривалість, яку можна пояснити, перевірити й оновити, коли робота зміниться. Далі SkyPlanner допомагає використовувати реалістичні значення тривалості технологічних операцій для планування всього портфеля замовлень — замість того, щоб виправляти число в ERP, а потім вручну перебудовувати всі черги робіт на верстатах, яких торкнулася зміна.

Спостережений, нормальний і нормативний час

Ці три показники відповідають на різні запитання:

Час	Що означає	Що потрібно знати
Спостережений час	Скільки насправді тривала робота під час спостереження	Метод роботи, події початку й завершення вимірювання та умови спостереження
Нормальний час	Час виконання визначеної роботи за еталонного темпу	Обґрунтована оцінка темпу ручної роботи, тривалість якої залежить від цього темпу
Нормативний час	Нормальний час з урахуванням застосовних надбавок часу	Які надбавки часу застосовуються та як їх обчислюють

Нормативний час — не рекорд швидкості. Він відповідає виконанню роботи за визначеним методом підготовленим, досвідченим працівником в еталонному темпі, з урахуванням необхідних надбавок часу.

Так само норматив трудовитрат не означає автоматично, що верстат потрібно зарезервувати на весь цей час. Верстат може працювати, поки оператор перевіряє попередню деталь. Не втрачайте цієї різниці протягом усього дослідження: спочатку ви визначаєте склад і трудомісткість роботи, а вже потім — як вона завантажує кожен виробничий ресурс.

Оберіть метод вимірювання відповідно до роботи

Безпосередній хронометраж секундоміром підходить для стабільної, повторюваної роботи, за елементами якої можна спостерігати. Це вдалий вибір, коли потрібно зрозуміти, чому чинний норматив неправильний, а не просто замінити його іншою оцінкою.

В інших ситуаціях потрібен інший підхід:

• У подібних виробничих завданнях повторюються вже відомі елементи. Перевірена система нормативних даних дає змогу поєднувати встановлену тривалість елементів, якщо метод роботи та чинники впливу збігаються. Не зводьте дані для різних за характером виробів до одного середнього значення.
• Метод ручної роботи розробляють ще до початку виробництва. Система заздалегідь встановлених нормативів часу на рухи дає змогу розрахувати тривалість на основі визначених рухів. Для цього потрібна підготовка із застосування обраної системи, а не вгадування оцінки темпу для хронометражу.
• Потрібно зрозуміти, на що витрачається час зміни. Метод моментних спостережень дає змогу оцінити частку часу, що припадає на певні дії або затримки. Він може допомогти визначити надбавки часу, але сам по собі не дає докладних даних про тривалість кожного короткого елемента роботи.
• Тривалість визначає технологічний процес. Розрахуйте або перевірте машинний час за програмою чи параметрами процесу, а роботу оператора досліджуйте окремо.

Історичні записи про виконання виробничих завдань залишаються корисним джерелом даних. Перш ніж брати їх за норматив, перевірте, що саме вони охоплюють: записана тривалість, до якої входить очікування відсутнього матеріалу, сама по собі не дає змоги визначити нормальну трудомісткість ручної роботи.

Далі розглянемо метод безпосереднього хронометражу повторюваної роботи.

1. Визначте метод роботи, перш ніж запускати секундомір

Оберіть технологічну операцію, для якої достовірніший норматив вплине на конкретне рішення. Це може бути, наприклад, сильно завантажене складальне робоче місце або повторюване виробниче завдання, тривалість якого регулярно стає несподіванкою для планувальників.

Опишіть виріб і його ревізію, обладнання, оснащення, спосіб подачі та розміщення матеріалів, послідовність роботи й необхідні перевірки якості. Вкажіть події початку та завершення. Чітко зазначте, до чого належить результат — до одиниці продукції, циклу чи партії, — а разове налагодження виділіть окремо.

Опрацюйте цей опис разом із працівниками, які виконують операцію. Поясніть, навіщо проводиться дослідження та як використовуватимуть його результати. Їхні знання часто допомагають виявити необхідну роботу, не враховану в чинній оцінці, наприклад поповнення заготовок у пристосуванні або періодичну перевірку.

Спостерігайте за підготовленим оператором, який працює за усталеним безпечним методом. Якщо конструкцію пристосування ще змінюють або оператор лише освоює послідовність дій, спочатку стабілізуйте метод роботи. Додаткові вимірювання секундоміром не перетворять нестабільний процес на надійний норматив.

2. Фіксуйте елементи, частоту їх виконання та винятки

Розділіть операцію на елементи, межі яких позначають чіткі, видимі події: корпус установлено в пристосування, кріплення затягнуто, перевірку завершено. Відокремте ручну роботу, тривалість якої залежить від темпу працівника, від часу, який визначає машина. Для роботи, що виконується лише час від часу, наприклад заміни тари, зазначайте частоту, а не вважайте, що вона повторюється для кожного виробу.

Для кожного спостереження зберігайте тривалість елемента, суттєві умови та застосовану оцінку темпу роботи, якщо вона є. Фіксуйте переривання в момент їх виникнення. Якщо бракує компонента або ламається інструмент, окремо запишіть подію та її тривалість. Не вилучайте без пояснення результат вимірювання з великою тривалістю й не приховуйте його в середній тривалості нормальної роботи.

Збирайте спостереження в репрезентативних виробничих умовах, а не лише під час однієї зручної серії роботи без переривань. Перевірте, чи дають однаковий метод і однакові умови достатньо узгоджену тривалість елементів. Якщо ні, з’ясуйте причину: інший спосіб подачі й розміщення матеріалів може потребувати окремого методу роботи, а випадкова похибка вимірювання — задокументованого виправлення.

Універсальної кількості циклів, достатньої для дослідження, не існує. Кількість спостережень залежить від мінливості, потрібної точності та рішення, для якого використовуватимуть норматив. За початковою вибіркою оцініть розкид, а потім визначте необхідний обсяг вибірки за обраними критеріями довірчої ймовірності й точності. Таку оцінку може виконати підготовлений фахівець із вимірювання праці. Десять майже однакових вимірювань з однієї нетипової серії роботи не замінять репрезентативних даних.

3. Переведіть спостережений час ручної роботи в нормальний

Для кожного елемента розрахуйте репрезентативну спостережену тривалість за порівнянними вимірюваннями — зазвичай як їхнє середнє арифметичне. Зберігайте обґрунтування виключення будь-якого вимірювання. Якщо темп у різних спостереженнях відрізняється, спочатку приведіть відповідні вимірювання до нормального темпу, а вже потім об’єднуйте їх. Не застосовуйте усереднену оцінку темпу, не пов’язану з конкретними вимірюваннями.

Оцінювання темпу роботи — це порівняння спостереженого темпу ручної роботи з визначеним еталонним темпом. За шкалою, де нормальний темп дорівнює 100%, розрахунок має такий вигляд:

Нормальний час ручної роботи = спостережений час ручної роботи × коефіцієнт темпу роботи

Оцінці 110% відповідає коефіцієнт 1,10. Це означає, що під час спостереження роботу виконували швидше за еталонний темп, тому її нормальний час буде довшим за спостережений. Оцінка нижче 100% дає протилежне коригування.

Оцінка темпу — не відсоток, який підбирають, щоб результат збігся зі старим нормативом в ERP. Потрібні підготовлений оцінювач, незмінний еталон і оцінювання безпосередньо під час спостереження за роботою. Якщо ви не можете обґрунтувати оцінку темпу, збережіть результат як спостереження, а не подавайте його як норматив для нормального темпу.

Застосовуйте оцінку темпу до відповідних елементів ручної роботи, а не без розбору до всієї тривалості операції. Автоматичний трихвилинний цикл нагрівання не стає довшим через те, що працівник виконував завантаження в темпі 110%. Якщо темп змінюється між спостереженнями, зберігайте кожне вимірювання часу разом із відповідною оцінкою темпу, щоб розрахунок відображав те, що спостерігали насправді.

4. Додавайте надбавки часу на чітко визначеній основі

Сам лише нормальний час роботи не охоплює всіх обґрунтованих витрат часу протягом робочого дня. Особисті потреби, відновлення сил під час робочого дня та відповідні неминучі затримки потрібно належно врахувати.

Визначайте ці надбавки з огляду на умови роботи, застосований метод вимірювання праці та фактичні дані про відповідні дії чи переривання. Триваліші спостереження або метод моментних спостережень можуть допомогти визначити час на повторювані допоміжні дії та затримки. Потреби у відновленні вимагають оцінки самої роботи та її умов. Відсоток, скопійований з іншого підприємства, такої оцінки не замінює.

Не забувайте про необхідну періодичну роботу. Якщо регулярну заміну тари вже враховано як окремий елемент, не додавайте її вдруге до загальної надбавки на затримки. Так само не перетворюйте кожну поломку, якої можна уникнути, або очікування відсутнього матеріалу на постійну складову трудомісткості. Фіксуйте ці втрати, щоб їх можна було усунути, і чітко визначте, як їх враховувати в плануванні.

Приклад розрахунку: від спостережень до нормативу

Уявімо стабільну операцію ручного складання. Наведені числа лише ілюструють розрахунок: оцінка темпу й надбавка часу не є рекомендаціями для вашого підприємства. Припустімо, що перелічені елементи виконуються послідовно, по одному разу на кожен вузол, а фахівець обґрунтував оцінку темпу 110% для спостереженої ручної роботи.

Елемент ручної роботи	Обраний спостережений час	Коефіцієнт темпу роботи	Нормальний час
Установлення корпусу	30 секунд	1,10	33 секунди
Скріплення вузла	40 секунд	1,10	44 секунди
Перевірка та укладання в лоток	20 секунд	1,10	22 секунди
Разом для повторюваних елементів роботи	90 секунд		99 секунд

Крім того, після кожних 20 складань потрібно замінювати контейнер. Окремо встановлений нормальний час цієї дії становить 60 секунд, отже на одне складання припадає 60 ÷ 20 = 3 секунди. Таким чином, загальний нормальний час роботи становить 102 секунди на одне складання.

Тепер припустімо, що за результатами хронометражу встановлено надбавку часу в розмірі 15% від нормального часу:

Нормативний час = нормальний час × (1 + надбавка часу)

102 × 1,15 = 117,3 секунди на одне складання.

Важливо, від якої величини обчислюють частку. Якщо надбавка становить 15% від загального нормативного часу, використовуйте формулу:

Нормативний час = нормальний час ÷ (1 − надбавка часу)

102 ÷ 0,85 = 120 секунд на одне складання.

Результати різняться, оскільки «15%» позначає два різні співвідношення. Зафіксуйте, яку базу розрахунку використано у вашій нормі. Фахівець із планування, який згодом працюватиме з нею, не повинен відновлювати розрахунок за кінцевим числом.

5. Перевірте й уведіть у дію норму, яку можна підтримувати актуальною

Перш ніж замінювати чинну норму, перевірте результат під час подальших виробничих запусків із тим самим методом роботи й за тих самих умов. Порівнюйте однакові обсяги в однакових межах вимірювання часу, враховуючи періодичні роботи та надбавки часу, охоплені нормою. Якщо один цикл завершився швидше, ніж передбачає нормативний час із надбавками, це ще не підстава скасовувати надбавку.

Розгляньте нез’ясовані розбіжності разом з оператором і відповідальним за метод роботи. Якщо результат не підтверджується через пропущений суттєвий елемент, виправте матеріали хронометражу. Якщо метод роботи має варіанти, опишіть їх. Не варто просто збільшувати норму, доки в неї не вкладуться всі попередні записи фактичного часу.

Зберігайте документацію, яка дає змогу простежити походження норми та містить:

• Виріб, технологічну операцію, версію методу роботи та умови використання виробничих ресурсів, на які поширюється норма.
• Первинні спостереження, частоту виконання елементів роботи та спосіб урахування винятків.
• Прийняту систему оцінювання темпу роботи, отриману оцінку та розрахунок нормального часу.
• Категорії надбавок часу, їх обґрунтування, базу обчислення частки та отриманий нормативний час.
• Результат перевірки, відповідального за неї, дату набрання чинності та підстави для перегляду.

Уведіть норму в дію за прийнятою на підприємстві процедурою інженерно-технологічного затвердження. Затвердження підтверджує, що обґрунтування та межі застосування норми придатні для її використання; воно не підміняє вимірювання узгодженим числом.

Переглядайте норму в разі зміни оснащення, матеріалу, конструкції, вимог до контролю чи методу роботи, а також коли зіставні фактичні дані показують стійку нез’ясовану розбіжність. Зберігайте попередню версію, щоб відрізнити справжнє вдосконалення методу від зміни способу обліку часу.

Правильно визначте завантаження виробничих ресурсів на основі норми

Перш ніж вносити результат у модель календарного планування, запитайте себе: який ресурс резервується на цей час?

У прикладі з повністю ручною роботою норма описує складання на одному робочому місці. Під час механічної обробки робота оператора, автоматична робота верстата й контроль можуть частково відбуватися одночасно. Якщо додати всю їхню тривалість, час зайнятості верстата буде завищено. Якщо ж урахувати лише час різання, можна пропустити завантаження заготовки, без якого наступний цикл не почнеться.

Якщо одночасність має значення, зобразіть дії оператора й роботу верстата на паралельних часових шкалах. Визначте, коли зайнятий кожен виробничий ресурс і чи справді оператор може виконувати інше виробниче завдання під час автоматичної роботи верстата. Не вважайте, що робота без нагляду означає необмежену доступність оператора.

Також узгодьте надбавки часу з календарем виробничого ресурсу. Якщо перерву вже вилучено з доступного робочого часу, вона не повинна вдруге зменшувати потужність через надбавку на ту саму перерву. Збережіть норму, встановлену хронометражем, але задокументуйте, як її складові перетворюються на планову тривалість і доступну потужність.

Щоб розрахувати час на одиницю виробу й окремо врахувати час налагодження для різних обсягів замовлень, скористайтеся нашим посібником із часу циклу у виробництві. Тут же йдеться про попереднє рішення: чи взагалі базова норма відповідає визначеному складу робіт.

Використовуйте точніші значення тривалості в плануванні зі SkyPlanner

Уточнена тривалість впливає не лише на досліджену технологічну операцію. Від неї залежить, скільки часу потрібно зарезервувати в черзі на верстат, коли можуть початися наступні роботи та як інші замовлення конкуруватимуть за ту саму потужність. Оновлення одного значення в нормативно-довідкових даних — лише початок цієї роботи з планування.

SkyPlanner дає змогу задавати тривалість технологічних операцій, час налагодження та завершальних робіт, придатні робочі місця й залежності. Arcturus, його ШІ для календарного планування, розраховує графік виробництва відповідно до налаштованих виробничих ресурсів і пріоритетів, а подання Gantt показує результат. Ви можете оцінити наслідки реалістичнішої тривалості для всього портфеля замовлень, а не перебудовувати вручну кожну чергу, якої торкнулися зміни. Ви задаєте пріоритети та захищаєте ухвалені рішення правилами й блокуваннями.

Інструменти Timer і ShopFloor у SkyPlanner підтримують облік часу та кількості, надаючи фактичні виробничі дані для подальших перевірок. SkyPlanner також пропонує прогнозування тривалості технологічних операцій на основі попередніх записів часу. Це допомагає спиратися на практичний досвід у планових оцінках. Хронометраж визначає, скільки часу потрібно для виконання заданої роботи за нормального темпу; прогноз на основі історичних даних допомагає оцінити тривалість за записами про фактичне виробництво. Обираючи вихідні дані, розрізняйте ці призначення.

Досвід Mamec показує, чому важливе узгоджене календарне планування. Фінський виробник мав тисячі взаємозалежних нарядів-завдань, пріоритети яких визначали за датами постачання в паперових документах. SkyPlanner інтегрували з Oscar ERP, після чого він став основною платформою планування виробництва. Mamec відзначає спільне для всіх відображення стану виробництва в реальному часі та відчутне зменшення навантаження на планувальників. Цей приклад ілюструє цінність керування планом загалом, а не ухвалення окремих рішень вручну для кожної черги.

Обирайте SkyPlanner, коли точніші значення часу технологічних операцій мають перетворитися на кращий графік виробництва. Він інтегрується з будь-якою ERP або MES через відкритий REST API, тож ви можете зберегти наявні системи й використовувати реалістичну тривалість у плануванні з обмеженими виробничими потужностями.

Замовте демонстрацію SkyPlanner і підготуйте чинну норму для однієї технологічної операції, матеріали її хронометражу, нещодавні фактичні дані та типовий маршрут замовлення. Ці матеріали стануть конкретною основою для розгляду того, як обґрунтована норма часу може поліпшити план, за яким працює ваш цех. Якщо спершу хочете дослідити систему самостійно, спробуйте SkyPlanner із демонстраційними даними.