Загальні виробничі витрати: розрахунок і пояснення

Головна » Ресурси » Загальні виробничі витрати: розрахунок і пояснення

Орієнтовний час читання: 11 хвилин

Загальні виробничі витрати — це сума вартості використаних прямих матеріалів, прямих витрат на оплату праці та загальновиробничих витрат, понесених за певний період. До неї входять і витрати на виробництво, що залишається незавершеним на кінець цього періоду, а не лише на продукцію, готову до відвантаження.

Формула розрахунку:

Загальні виробничі витрати = Вартість використаних прямих матеріалів + Прямі витрати на оплату праці + Загальновиробничі витрати

Додати три числа нескладно. Важливо переконатися, що всі вони стосуються одного місяця й тієї самої частини виробництва, а жодну витрату не враховано двічі. Тоді можна відповісти на головне запитання: виробництво подорожчало через вищі ціни на ресурси, через їх більшу витрату чи через те, що робота пішла не за планом?

SkyPlanner APS допомагає пов’язати це фінансове запитання з реальною ситуацією на виробництві. Записи часу виконання виробничих завдань, дані про випуск продукції та використання матеріалів дають надійнішу основу для з’ясування того, що відбулося. Спільний для всіх графік виробництва на основі ШІ допомагає усувати проблеми координації, які спричиняють зайве очікування та постійні зміни черговості робіт. Завдяки цьому більша частина потужностей, за які ви платите, працює на замовлення, які потрібно виконати.

Зведіть три складові витрат до єдиної бази розрахунку

Оберіть звітний період, наприклад один календарний місяць, і визначте, яке підприємство чи виробничу дільницю охоплює розрахунок. Зберіть дані про рух запасів, облік праці на виробництві та відповідні виробничі витрати за цей період. Беріть понесені витрати, зокрема належні нарахування, а не просто підсумовуйте рахунки, оплачені протягом місяця.

Узгодьте правила розрахунку витрат із фінансовим відділом і дотримуйтеся їх. Цей розрахунок призначений для управлінського аналізу виробництва; оцінка запасів за вимогами фінансового обліку може потребувати додаткових коригувань. Для змістовного порівняння за місяцями потрібні незмінні межі розрахунку, а не нова класифікація щоразу, коли показник виглядає несприятливо.

Прямі матеріали: враховуйте використане у виробництві, а не все придбане

Прямі матеріали — це сировина й комплектувальні, витрати яких можна безпосередньо віднести до продукції, що виготовляється. Наприклад, листовий метал для корпусу або придбані компоненти, які в нього встановлюють.

Якщо до групи запасів входять лише такі прямі матеріали:

Вартість використаних прямих матеріалів = Запаси прямих матеріалів на початок періоду + Чисті закупівлі − Запаси прямих матеріалів на кінець періоду

Використовуйте вартість запасів, а не лише їх кількість, і послідовно застосовуйте один метод оцінки. Чисті закупівлі мають враховувати відповідні повернення постачальникам, знижки та витрати на придбання. Якщо до цієї групи запасів входять також допоміжні виробничі матеріали, відніміть вартість їх використання від прямих матеріальних витрат і включіть її до загальновиробничих.

Надходження матеріалів не означає автоматично, що їх використано у виробництві цього місяця. Якщо на кінець місяця вони досі лежать на складі сировини, кінцевий залишок виключає їх із розрахунку. І навпаки: матеріали, використані цього місяця, могли бути придбані раніше.

Звіряйте рух запасів із відпуском у виробництво, поверненнями та зафіксованими втратами. Брак не має зникати з обліку лише тому, що з нього не вийшла придатна готова деталь. Відображайте наднормативні втрати окремо для належного обліку та з’ясування виробничих причин, а не приховано зараховуйте їх до продуктивного використання матеріалів.

SkyPlanner дає операторам змогу зазначати браковані деталі під час реєстрації виконання виробничого завдання та враховує використані на них матеріали. Це допомагає бачити витрати на брак поряд із витратами на придатну продукцію. Звіряйте записи про використання матеріалів із фактично виконаною роботою: сама по собі незмінна специфікація матеріалів не пояснить, чому певна партія потребувала додаткового матеріалу.

Прямі витрати на оплату праці: враховуйте людино-години та відповідну вартість години праці

Прямі витрати на оплату праці — це витрати на працівників, які безпосередньо виконують виробничі завдання. На практиці їх можна розрахувати так:

Прямі витрати на оплату праці = Сума (Людино-години прямої праці × Відповідна вартість години праці)

Спочатку розрахуйте витрати для кожного працівника або групи з однаковою ставкою, а потім підсумуйте. Включайте не лише основну заробітну плату, а й витрати роботодавця, які за вашими правилами належать до прямих витрат на оплату праці, зокрема нарахування на зарплату та соціальні виплати. Послідовно застосовуйте правила обліку доплат за понаднормову роботу й звіряйте записи часу виконання завдань із даними нарахування зарплати, щоб урахувати оплачений виробничий час.

Використовуйте людино-години, а не календарний час виконання замовлення. Двоє людей, які працюють одну годину, витрачають дві людино-години. Година роботи верстата без участі оператора не обов’язково означає годину прямої праці. Загальний нагляд, технічне обслуговування та інші допоміжні виробничі роботи зазвичай належать до непрямих витрат на оплату праці, якщо відносити їх до окремого завдання економічно недоцільно.

У SkyPlanner записи обліку часу пов’язують фактичну роботу з працівником і виробничим завданням. Звіт про планові та фактичні показники порівнює заплановану тривалість із фактичним часом виробництва. Це дає змогу дослідити причини перевитрат, перш ніж робити висновок, що проблема в ставці оплати праці.

Загальновиробничі витрати: враховуйте забезпечення виробництва лише один раз

Загальновиробничі витрати охоплюють непрямі витрати виробництва: оренду виробничих приміщень, амортизацію виробничого обладнання, спільні комунальні витрати, технічне обслуговування, допоміжні матеріали та непрямі витрати на оплату праці. Витрати на збут і загальнокорпоративне управління до цього розрахунку виробничих витрат не входять.

Для розрахунку підсумку за минулий період додайте фактичні загальновиробничі витрати, понесені в узгоджених межах виробництва. Якщо до витрат на завдання вже включено загальновиробничі витрати за заздалегідь установленою ставкою, звірте розподілену суму з фактичними витратами. Не додавайте всю суму фактичних загальновиробничих витрат до підсумків за завданнями, які вже їх містять.

Для віднесення загальновиробничих витрат на окремі вироби чи замовлення також потрібен послідовний метод розподілу. Це інше завдання, ніж визначення загальної суми витрат виробництва за місяць: спочатку з’ясуйте склад витрат, а потім вирішуйте, як розподіляти їх між окремими завданнями.

Приклад розрахунку загальних виробничих витрат за місяць

Уявімо виробниче підприємство, яке закриває облік виробничих витрат за місяць. Його запаси сировини й матеріалів містять як прямі, так і допоміжні виробничі матеріали. Нижче наведено умовні суми в доларах США.

Складова	Розрахунок за місяць	Сума витрат
Усі використані матеріали	$24 000 запасів на початок місяця + $86 000 чистих закупівель − $30 000 запасів на кінець місяця	$80 000
Використані прямі матеріали	$80 000 використаних матеріалів − $5 000 допоміжних матеріалів, включених до загальновиробничих витрат	$75 000
Прямі витрати на оплату праці	1 200 людино-годин × $30 за годину з урахуванням витрат роботодавця	$36 000
Загальновиробничі витрати	$5 000 допоміжних матеріалів + $12 000 непрямих витрат на оплату праці + $9 000 оренди + $6 000 комунальних витрат + $8 000 амортизації + $4 000 технічного обслуговування	$44 000
Загальні виробничі витрати	$75 000 + $36 000 + $44 000	$155 000

Рядок використаних матеріалів на $80 000 — це проміжний етап розрахунку, а не ще одна сума витрат, яку треба додати до підсумку. Допоміжні матеріали на $5 000 із цієї суми враховано лише один раз — у загальновиробничих витратах. Ставка $30 за годину вже містить витрати роботодавця, віднесені до прямих витрат на оплату праці, тому їх не можна повторно додавати в іншому місці.

Результат означає, що за місяць понесено виробничі витрати на $155 000. Це не означає, що підприємство придбало матеріали на $155 000, завершило виготовлення продукції собівартістю $155 000 або продало продукцію собівартістю $155 000.

Відокремлюйте понесені витрати від собівартості виготовленої та реалізованої продукції

Частина робіт цього місяця може залишитися незавершеною. Частина продукції, виготовленої цього місяця, може досі лежати на складі. Ці зміни запасів пояснюють, чому загальні виробничі витрати, собівартість виготовленої продукції та собівартість реалізованої продукції відрізняються.

У цьому самому прикладі припустімо, що вартість незавершеного виробництва на початок місяця становить $20 000, а на кінець — $25 000. За відсутності інших коригувань оцінки:

Собівартість виготовленої продукції = Незавершене виробництво на початок періоду + Загальні виробничі витрати − Незавершене виробництво на кінець періоду

$20 000 + $155 000 − $25 000 = $150 000

Отже, до вартості запасів готової продукції зараховують $150 000. Зростання залишку незавершеного виробництва пояснює, чому собівартість виготовленої продукції нижча за витрати, понесені цього місяця.

Тепер припустімо, що запаси готової продукції на початок місяця становлять $18 000, а на кінець — $23 000:

Собівартість реалізованої продукції = Запаси готової продукції на початок періоду + Собівартість виготовленої продукції − Запаси готової продукції на кінець періоду

$18 000 + $150 000 − $23 000 = $145 000

Для аналізу виробничої діяльності використовуйте загальні виробничі витрати за період — $155 000. Щоб оцінити продукцію, яка надійшла на склад готової продукції, використовуйте її собівартість — $150 000. Для оцінки валового прибутку зіставляйте собівартість реалізованої продукції в розмірі $145 000 із доходом від її продажу. Якщо відняти загальні виробничі витрати поточного місяця безпосередньо від доходу, ви змішаєте витрати на виробництво з продажем продукції, яка могла бути виготовлена в інший період.

Це розмежування важливе й для собівартості одиниці продукції. Якщо обсяг незавершеного виробництва змінюється, ділення загальних виробничих витрат за місяць на кількість виготовлених за цей місяць одиниць може дати хибне уявлення. Для завершеної партії зіставної продукції діліть віднесені на неї виробничі витрати на кількість придатних готових одиниць у цій партії. Якщо продукція різнорідна, порівнюйте собівартість замовлень або груп продукції, а не вважайте всі готові вироби рівноцінними.

З’ясуйте, чому партія обійшлася дорожче, ніж очікували

Зростання місячних витрат не обов’язково означає зниження ефективності. Можливо, ви виготовили більше продукції або в її асортименті стало більше складних виробів. Щоб оцінити ефективність роботи, порівняйте фактичні витрати матеріалів і часу з нормативами для фактично виготовленої придатної продукції.

Уявімо повторну партію зі 100 придатних корпусів. За погодженими нормативами на такий обсяг передбачено 200 кг матеріалу та 10 людино-годин прямої праці. Специфікація та склад виробничих робіт залишилися незмінними.

Ресурс	За нормою на 100 придатних одиниць	Фактично на 100 придатних одиниць	Перевищення прямих витрат
Матеріал	200 кг × $5/кг = $1 000	220 кг × $5,50/кг = $1 210	$210
Пряма праця	10 людино-годин × $30/людино-годину = $300	12 людино-годин × $32/людино-годину = $384	$84

Перевищення витрат на матеріал складається з двох частин:

• Вплив ціни: фактично використані 220 кг × ($5,50 − $5) = $110.
• Вплив кількості використаного матеріалу: (фактичні 220 кг − нормативні 200 кг) × $5 = $100.

Відхилення в $110 вказує на потребу перевірити оцінку вартості матеріалу, умови закупівлі або закупівельну ціну. Відхилення в $100 спонукає шукати причину перевитрати: вихід придатних деталей під час розкрою, брак, переробку чи інші виробничі чинники. Фактичні $5,50 — це вартість, за якою обліковано використаний матеріал, а не обов’язково ціна з останньої пропозиції постачальника.

Відхилення витрат на оплату праці розкладається аналогічно:

• Вплив ставки: фактичні 12 людино-годин × ($32 − $30) = $24.
• Вплив трудовитрат: (фактичні 12 людино-годин − нормативні 10 людино-годин) × $30 = $60.

Перевірте, чи змінилася ставка через надурочну роботу або склад призначених працівників. З’ясуйте причини додаткових трудовитрат, проаналізувавши налагодження, повторне виконання робіт і записи щодо виробничого завдання. Відхилення за часом підказує, де шукати причину, але саме по собі не доводить, що оператор працював неефективно.

Разом ці чинники пояснюють перевищення прямих витрат на $294 ще до аналізу загальновиробничих витрат. Вони також потребують різних рішень. Переговори про ціну матеріалу не поліпшать низький вихід придатних деталей під час розкрою, а зниження ставки оплати праці не усуне постійне очікування завершення попередньої технологічної операції. Якщо на партію розподіляли загальновиробничі витрати за нормативною ставкою, окремо проаналізуйте відхилення розподіленої суми від фактичних загальновиробничих витрат, не змішуючи його із цими відхиленнями прямих витрат.

Використайте результати аналізу витрат, щоб поліпшити виробничий план

Коли причину встановлено, усувайте її там, де вона виникла. Питання ціни матеріалу слід вирішувати через закупівлі та специфікації. Надмірний брак потребує змін у процесі або заходів із забезпечення якості. Та коли оплачуваний час втрачається через неузгоджену готовність до роботи та постійне перепланування, потрібен виробничий план, який узгоджує роботи між собою.

Розгляньмо виготовлення корпусів, які проходять різання, згинання та складання. На складанні є вільні оператори, але зігнуті деталі ще не готові. Майстер змінює черговість завдань, а згодом, щоб вчасно відвантажити затриману партію, доводиться працювати надурочно. Проблема не лише у високій вартості години праці, а в тому, що потрібні технологічні операції та доступні виробничі ресурси не були узгоджені в часі.

Arcturus — штучний інтелект SkyPlanner для календарного планування виробництва — розраховує узгоджений графік, враховуючи робочі центри, зміни, операторів, тривалість технологічних операцій, залежності та пріоритети. Якщо ввімкнено планування з урахуванням матеріалів, їхня наявність також впливає на розрахунок. Ви задаєте пріоритети й фіксуєте рішення за допомогою блокувань, а Arcturus розраховує відповідні строки та відображає їх на діаграмі Ганта.

Так фахівець з планування виробництва може узгодити маршрут виготовлення корпусів з іншими замовленнями, які потребують тих самих потужностей згинання та складання, замість того щоб окремо коригувати чергу для кожного виробничого ресурсу. Коли обставини змінюються, перерахунок спільного плану дає змогу побачити вплив на подальші роботи. На ведення окремих списків витрачається менше часу, а вже оплачений робочий час можна використовувати для виконання потрібних замовлень, а не втрачати на очікування, якого можна уникнути.

Оцінюйте не лише виробничий результат, а й економічний ефект. Відмова від надурочної роботи може зменшити витрати. Виконання ще одного потрібного замовлення в межах тієї самої оплачуваної зміни дає змогу корисніше використати потужності, навіть якщо фонд оплати праці не змінюється. Обидва результати цінні, але їхній фінансовий ефект різний.

Що змінило узгоджене календарне планування в Mamec

Mamec, виробник змішувального обладнання та високотехнологічної продукції на замовлення, раніше визначав пріоритети тисяч взаємозалежних нарядів-завдань за паперовими картками завдань і за допомогою функцій планування своєї ERP-системи. Побачити загальне завантаження було складно, а визначення пріоритетів вручну обтяжувало оперативне управління виробництвом.

Компанія інтегрувала SkyPlanner з Oscar ERP і впровадила планування з обмеженими виробничими потужностями на основі ШІ, забезпечивши спільний доступ до інформації про роботи. За її досвідом, простої робочих центрів скоротилися, навантаження на фахівців із планування помітно зменшилося, а строки виконання замовлень стали раціональнішими. Знаючи наступне завдання, верстатники також можуть готуватися до нього під час тривалого виконання поточної роботи.

Цей досвід показує, які можливості для поліпшення виробництва відкриває аналіз витрат: надійніша послідовність робіт та ефективніше використання наявних потужностей. Це привід дослідити втрати через неузгодженість на власному підприємстві, а не просто сприймати їх як неминучу складову місячних витрат.

Розгляньте свій приклад перевищення витрат на демонстрації SkyPlanner

Обирайте SkyPlanner, коли потрібно пов’язати фактичні виробничі дані зі спільним, придатним до виконання графіком, щоб аналіз витрат минулого місяця допоміг поліпшити виконання наступних замовлень. SkyPlanner інтегрується з будь-якою ERP- або MES-системою через відкритий REST API, тож ви можете вдосконалювати календарне планування виробництва, продовжуючи працювати з наявними системами.

Замовте демонстрацію SkyPlanner і підготуйте дані одного повторного замовлення: норми та фактичне використання матеріалів, планові й фактичні трудовитрати, а також маршрут через задіяні виробничі ресурси. На цьому прикладі обговоріть, де виникло перевищення витрат і як інший графік змінив би роботу. Якщо спершу хочете ознайомитися із системою самостійно, спробуйте SkyPlanner із демонстраційними даними.